Мені дуже хочеться написати пост подяки Івано-Франківському Обласному Інституту Післядипломної Освіти Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

А почну ось з чого: вперше за останні п’ять років я починаю навчальний рік не в статусі голови обласної творчої майстерні вчителів. Вперше за п’ять років у мене навіть залишається трохи вільного часу. Я сиджу перед монітором і дивуюсь тому, що зараз не треба складати плани, придумувати проекти, відповідати на запитання колег, адмініструвати наші Інтернет-ресурси. Ні, я не те щоб скучаю за цим, бо вільний час – це круто, але у його наявність мені поки що важко віриться, дуже звик до іншого режиму роботи вже).

А тепер – реальний анекдот з шкільного життя.

Але спочатку – теоретична частина для не-вчителів. З цього навчального року, проходячи будь-яку розмовну тему (напр. «Їжа», «Україна», «Хоббі»…), вчитель має робити обов’язкові акценти на чотирьох концепціях: Здоров’я, Екологія, Фінанси, Громадянська відповідальність. Тобто, розглядати будь-яку тему під кутом цих чотирьох концепцій.

І ось – ситуація. В другому класі роздав книжки, які ми додатково закупали. Дорогі книжки, «імпортні». Всі діти гортають сторінки, роздивляються, а один маленький хлопчик, який має ну дуже критичне ставлення до інституту освіти в цілому, відразу ж запитав, навіть не торкнувшись книжки: - А за скільки цей підручник можна продати?